Адміністративні суди
16.04.2022 - скарга до КНУ з проханням провести перевірку випадку та застосувати дисциплінарне покарання до плагіаторів; скарга до МОН з тим же проханням.
20.04.2022 - бюрократична відповідь МОН: просто переслали скаргу до КНУ.
06.06.2022 - повторна заява до КНУ з проханням невідкладно повідомити мене про результати розгляду моєї скарги.
11.06.2022 - повторна скарга до МОН з проханням забезпечити виконання закону України “Про звернення громадян” Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, а також вжити заходів щодо притягнення посадових осіб даного університету до адміністративної відповідальності за ст. 2123 КУпАП (ненадання відповіді на звернення).
25.06.2022 - надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву до КНУ у якій просив:
1. Визнати протиправну бездіяльність Відповідача в частині порушень вимог статей 40 Конституції України та статей 18,19,20 Закону України «Про звернення громадян», а саме:
- ненадання обґрунтованої письмової відповіді на моє звернення від 16.04.2022, що є порушенням вимог статті 40 Конституції України;
- ненадання результатів перевірки та інформації про суть прийнятих рішень відносно звернення, направленого мною в установленому Законом порядку до Відповідача 16.04.2022 року, що є порушенням ст.19 Закону України «Про звернення громадян»;
- непроведення розгляду і вирішення питань звернення у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
2. Зобов`язати Відповідача надати обґрунтовану письмову відповідь на звернення від 16.04.2022 року з результатами перевірки та інформацією про суть прийнятих рішень відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.
30.06.2022 - надійшла відповідь КНУ за підпсом першого проректора В. Ільченка: “була створена відповідна комісія (...) за результатами роботи комісії (...) Данилюк відкликав статтю (...), що свідчить про припинення порушення ваших авторських прав. Про зняття з публікації свідчить відсутність у змісті журналу сторінок 55-61, на яких була розміщена стаття”.
Раніше я вже коментував цю відповідь. Вочевидь, результати роботи комісії стали несподіванкою для керівництва КНУ. Вони думали тихенько все залагодити - мовляв, порушення не підтвердилося (так в 99% випадків пишуть наші державні структури у відповідь на скарги). Але голова комісії член-кор. О.Колежук виявив принциповість і відповідально, детально розслідував інцидент. Після цього керівництво вирішило результати роботи приховати. Жодних подробиць роботи комісії. До яких висновків вона прийшла? Данилюк “відкликав” статтю чи вона “знята з публікації”? Це різні речі. Відсутність статті в змісті не говорить, що стаття відкликана - це лише спроба приховати злочин. Відкликання статті робиться редакцією з публікацією повідомлення про відкликання. Варто також звернути увагу на тон відповіді: КНУ старанно намагаються уникати негативної лексики по відношенню до Данилюка. І жодної інформації про притягнення до відповідальності. Ось так, у головному університеті країни, виявляється, можна плагіатити, а потім тихенько начебто “відкликати” і все ОК.
Потім КНУ вдасться до подальших спроб замести сліди: мою дипломну роботу знайдуть в архіві і знищать, не дивлячись на те, що час зберігання ще не сплинув.
15.07.2022 - скарга до Омбудсмена на порушення закону Про звернення громадян.
08.08.2022 - відповідь КНУ за піписом проректорки з науково-педагогічної роботи О.Добжанської. Про результати роботи комісії знову нічого не повідомили. Але написали про дисциплінарну відповідальність: “Наразі щодо Козицької І.В. та Шиковця С.О. дисциплінарне стягнення є неможливим, оскільки Козицька І.В. 31.05.2021 р. звільнилася за власним бажанням, а аспірант Шиковець С.О. мобілізований та перебуває на військовій службі в ЗСУ. Щодо декана факультету психології Данилюка І.В., відповідно до Етичного кодексу університетської спільноти порушене заявником питання має розглянути Постійна комісія Вченої ради з питань етики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - Постійна комісія). Організаційною формою роботи Постійної комісії є засідання, які скликаються за необхідністю вирішити питання. Зважаючи на те, що членами Вченої ради університету, в тому числі Постійної комісії, є науково-педагогічні працівники (75% від загального складу), які в літній період червень-серпень перебувають у щорічних відпустках (56 календарних днів) розгляд питання зазначеною комісією можливий лише після їх повернення з відпустки. Про результат розгляду Вас буде обов’язково проінформовано”.
Треба додати, що створена для перевірки факту плагіату комісія висновки підписала 03 травня 2022 року. Які такі відпустки завадили приятягнути Данилюка до відповідальності у травні?
12.09.2022 - ще одна заява до КНУ з проханням надати додаткові роз’яснення щодо висновків до яких прийшла комісія, зокрема чи підтвердився факт плагіату.
12.10.2022 - відповідь КНУ: нарешті надали результати роботи комісії з підписами і висновками! Не знаю, що там сталося, але підозрюю (див.прізвище виконавця), що тут теж допомогла принциповість голови комісії О.Колежука (мені вдалося знайти його електронну пошту і поспілкуватися з ним особисто - величезна йому за це людська подяка!).
Отже за підсумками цієї піврічної переписки вдалося вимучити лише результати роботи комісії. А от у питанні притягнення до відповідальності не вдалося нічого. Система міцна, своїх не здає.
То може вдасться це виправити через суд? Як там мій позов?
Відправивши позовну заяву 25 червня, я марно, ледь не щодня, зазирав на сайт суду у сподіванні знайти інформацію. Навіть на фоні купи скандальних, корумпованих, горезвісних українських судів, суд, який мав розглянути мій позов, помітно виділявся: так, це був саме той “вовчий” суд. Станом на 2022 рік Окружний адміністративний суд міста Києва більше нагадував не суд, а організоване злочинне угрупування.
На номери телефонів ніхто не відповідав. На якомусь форумі вдалося знайти номер Вайбер, з якого, як стверджулося, можна отримати інформацію про справу. Мені це здалося досить кумедним - звернувся наче до серйозного державного органу, але з тобою спілкуються з месенджера невідомо кого і невідомо звідки. Добре хоч не з Вконтакте. Я спробував запитати про свій позов і через деякий час отримав відповідь російською: інформацію надаємо тільки по номеру справи. Я запитав, як дізнатися номер справи. Ніхто вже не відповідав.
12.08.2022 - був змушений подати другий позов до того ж суду аналогічний першому. Жодної інформації про перший позов так і не з’явилося на сайті судової влади. Чекати далі було неможливо, оскільки строк на оскарження бездіяльності спливав.
30.08.2022 - несподівано з’явилося повідомлення про другий позов на сайті судової влади і в той же день - ухвала про повернення. Ухвала мене зовсім не засмутила, адже з неї випливало, що перший позов десь таки існує в темних коридорах суду і по ньому ще очікується рішення. Чому воно очікується так довго - ніхто не знав, але тут вже нічого не можна було зробити, як тільки чекати.
03.10.2022 - коли я вже майже махнув рукою на свій позов, несподівано відкрилося провадження! Паралельно суд навіть задовольнив клопотанян про витребування доказів і зобов’язав відповідача протягом 15 днів надати всю документацію щодо дисциплінарного розслідування. Але радість була недовгою. Ухвала суду так і не була виконана, а суд через два місяці ліквідували.
15.12.2022 - офіційна дата ліквідації Окружний адміністративний суд міста Києва.
Навіщо боротися з корупією у судах і садити суддів за грати, якщо можна просто закрити суд і сказати - дивіться, тепер корупції нема?
Навіщо боротися з корупцією в будівельній галузі і садити чиновників і забудовників, якщо можна просто ліквідувати Державну архітектурно-будівельноу інспекціу і в тій же будівлі з тими ж чиновниками відкрити Державну інспекцію архітектури та містобудування і сказати - дивіться, ДАБІ нема, а значить і корупції вже нема?
Це лише два приклади потворних форм боротьби з корпуцією в Україні, не менш потворних, ніж сама корупція в цій одній з найбільш корумпованих країн світу.
Замість ліквідованого суду планували створити новий Київський міський окружний адміністративний суд. Вочевидь з тими ж суддями! Але чи то забули, чи судді розбіглися, але суд так і створили. Проте судді до цього часу продовжуть отримувати мільйонні зарплати з бюджету воюючої країни.
А що ж із судовими справами? Як бути простим людям, які шукають правди у боротьбі з тупоголовим чиновницьким кодлом? Про це теж ніхто не подумав. На якомусь сайті я знайшов інформацію, що справи начебто планують передати у Київський окружний адміністративний суд, юрисдикія якого охоплює Київську область. Але враховуючи темпи, з якими відбувається передача справ, це зроблять, в кращому випадку, не раніше 2030 року. Про позов довелося надовго забути.
Згадав я про нього через два роки. З’ясувалося, що справи дійсно передають у Київський окружний адміністративний суд. Так, Реєстр судових рішень показує, що за 2022 рік цей суд прийняв 33572 рішення, тоді як ліквідований суд - 68955. В 2023 році кількість рішень у Київському окружному адміністративному суді зросла майже у три рази - 91468 штук! У 2024 році ще більше - 134127 штук. Про який доступ до правосуддя і якість судових рішень може йти мова у такому театрі абсурду? Зате корупцію подолали.
Потрібно було щось вирішувати. Данилюк сам себе до відповідальності не притягне.
05.05.2024 - нова заява до КНУ з проханням надати інформацію про результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики щодо притягнення до відповідальності декана Данилюка (адже від 08.08.2022 пройшло майже два роки, але обіцянка КНУ проінформувати мене про результати роботи ради з питань етики так і залишилася обіцянкою).
20.05.2024 - шокуюча відповідь КНУ: “Питання стососно застосування адміністративного стягнення щодо третього співавтора Данилюка І.В. мало розглядатися додатково після закінчення випускного періоду 2022 року в Університеті, але Ви звернулися з позовом до суду з питання порушення авторських прав. Відповідно до статті 12 Закону України “Про звернення громадян”: “Дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінльним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про доступ до судових рішень” Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження”. Зважаючи на викладене вище, Університет призупинив розгляд Ваших звернень до отримання судового рішення по справі”.
Оце так! КНУ образився, що я подав позов проти Данилюка!
Зверніть увагу: у 2022 році зверталися “шановний пане, Леоніде”; тепер вже “гр. Борисенку”.
Яке відношення цивільний позов про порушення мого авторського права має до надання інформації про притягнення Данилюка до відповідальності? Яким чином розгляд у цивільному суді може замінити звернення громадян? Тим більше, що у цивільній справі КНУ не фігурують у ролі відповідача, а лише третьої особи, а отже ніяких наслідків цивільний позов для них не матиме.
Ця відповідь наштовхнула мене на думку, що КНУ бажає отримати статус відповідача і хоче нести фінансову відповідальність за порушення моїх прав. Це легко виправити, що я і спробував зробити (див. цивільинй процес). Безпрецендентне знущальне рішення “призупинити розгляд моїх звернень” повинно бути показово покаране.
Отримна відповідь вкотре підкреслює яку насправді роль грає керівництво КНУ у цьому скандалі. Створення комісії і її чесна робота не мають вводити в оману - це відбулося, скоріше, всупереч бажанням Далилюкового “даху” в особі ректора Бугрова і його підлабузників.
04.06.2024 - скарга до Омбудсмена з проханням зобов’язати відповідальних осіб КНУ надати мені відповідь про результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики щодо притягнення до відповідальності декана Данилюка І.В.; ініціювати притягнення до відповідальності осіб, які тривалий час порушують моє право на отримання інформації.
05.07.2024 - відповідь Омбудсмена: “Незгода з викладеною у відповіді, наданою за результатами розгляду звернення громадянина, позицією органу державної влади, підприємств, установ, організацій та їх посадових (службових) осіб не може вважатися порушенням прав особи на направлення звернення та отримання на нього відповіді. (...) Ураховуючи зазначене вище, у тому числі компетенцію та межі повноважень Уповноваженого, правові підстави для вжиття заходів реагування за Вашою заявою від 04.06.2024 відсутні”.
Тут потрібно зазначити, що попередній Омбудсмен Денісова досить детально проробляла скарги в межах закону “Про звернення громадян”. Можна було поскаржитися, що відповідь не повна і неадекватна і офіс Омбудсмена, як правило, контактував з державним органом щодо надання роз’яснень. Саме так, через численні скарги, мені і вдалося отримати результати роботи комісії у 2022 році.
Нинішій Омбудсмен Лубінець таким дрібницями не переймається. Мовляв, у суть відповідь не втручаємося, якщо не подобаться - оскаржуйте до суду. Це фактично закриває для громадян будь-яку можливість впливати на неробство чиновників. Хто ж наважиться витратити роки в судах - тим більше таких, як наші адміністративні?
Деякі судді адмінсудів теж займаються таким же шулерством. У мене був випадок, коли суддя знущально написала, що я, мовляв, “бажаю отримати певну відповідь” і у позові відмовила. На щастя попалася норамальна колегія апеляційного суду, яка визнала відповідь неповною і неадекватною і зобов’язала держорган надати нову відповідь. Виглядає як перемога? Значить все-таки можна знайти правду в судах? Це рішення датоване 2020 роком і воно не виконане досі. Чому? Бо добитися виконання рішення суду у нас - це останнє коло пекла, яке вже точно нікому не подолати (в свій час Україна навіть паралізувала роботу ЄСПЛ через гіганстький потік скарг на невиконання рішень судів, але навіть ЄСПЛ нічого не зміг тут змінити).
05.07.2024 - скарга у МОН з проханням надати інформацію чи притягався до відповідальності за плагіат Данилюк; надати інформацію про результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики КНУ щодо притягнення до відповідальності Данилюка; ініціювати притягнення до відповідальності посадових осіб КНУ, які вже більше двох років порушують моє право на отримання вказаної інформації.
10.07.2024 - відповідь МОН: “Заявнику повідомляємо, що інформації з порушених питань у Міністерстві освіти і науки відсутня”.
А підняти слухавку і запитати в КНУ? Мабуть не можна, бо мабуть зарплата така маленька, що існує ризик перетрудитися. Знайшов кого здивувати плагіатом декана КНУ, якщо сам міністр освіти і науки у нас почесний плагіатор!
22.07.2024 - заява до Київського окружного адміністративного суду з проханням повідомити чи призначена справа 640\10082\22, яка перейшла з ліквідованого суду, до розгляду у цьому суді. Раніше я писав до цього суду разів 10 з приводу інших питань, але жодного разу мені не надали відповідь без втручання Омбудсмена (до відповідальності теж жодного разу ніхто не був притягнутий за неробство).
31.07.2024 - другий позов у Київський окружний адміністративний суд - тепер уже до КНУ, МОН і Омбудсмена з такими позовними вимогами:
1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) щодо:
- ненадання запитуваної інформації у відповідь но мою заяву від 05.05.2024;
- непроведення розгляду і не вирішення питань із моєї заяви вд 05.05.2024 у строк, який встановлений законом.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) щодо:
- ненадання запитуваної інформації у відповідь но мою заяву від 05.07.2024;
- непроведення розгляду і не вирішення питань із моєї заяви ві д 05.07.2024 у строк, який встановлений законом.
3. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) щодо не відкриття провадження за моєю скаргою від 04.06.2024 і не складення протоколу про адміністративне порушення.
4. Зобов’язати Відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) і Відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) надати інфрмацію у відповідь на заяви від 05.05.2024 і 05.07.2024, а саме:
- чи притягався до відповідальності за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи Борисенка Л.Г.) декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Даниюк Іван Васильович;
- результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо притягнення до відповідальності декана Данилюка І.В. за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи Борисенка Л.Г.).
5. Зобов’язати Відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) повторно розглянути мою скаргу від 04.06.2024 і відкрити провадження за цією скаргою.
28.08.2024 - заява до Омбудсмена з проханням скласти протоколи про адміністративне правопорушення посадових осіб Киїського окружного адміністративного суду у зв’язку з ненаданням відповіді на заяву від 22.07.2024.
11.10.2024 - відповідь Київського окружного адміністративного суду: моя адміністративна справа у провадженні Київського окружного адміністративного суду не перебувала і не перебуває, до судового розгляду не призначалась - і взагалі, у нас малі зарплати і ми працюємо у позаробочий час і у вихідні дні (!), тому відстаньте від нас із своїми заявами.
25.10.2024 - шокуюча ухвала Київського окружного адміністративного суду про повернення другого позову: “позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами (...) звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами (...) незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи”.
Що?! Я перебував у стані ступору, коли прочитав цю маразмотворість. Чому судді так вчиняють? Ясна річ: бо не хочуть нічого розглядати. І тихо заздрять суддям-хабарникам ліквідованого суду: ті кайфують у повному шоколаді і при повній зарплаті, нічого не роблячи, а їхні справи розглядають інші судді на додачу до своїх справ.
05.11.2024 - ясна річ, апеляційна скарга на ухвалу від 25.10.2024.
29.01.2025 - несподівано перший позов подав ознаки життя. У Електронному Суді з’явилося повідомлення, що його передали... в Луганський окружний адміністративний суд. Спочатку я злякався, а потім побачив, що цей суд розташований в Дніпрі.
Виявляється влітку 2024 року Рада прийняла закон: тепер справи ліквідованого суду не будуть передавати у Київський окружний адмінсуд, а будуть розподіляти у інші окружні адмінсуди. Два роки, щоб дійшли очевидні речі!
Отже позов, поданий три роки тому в київський суд, який ліквідували, щоб побороти суддівську корупцію, тепер буде розглядатися луганським судом розташованим у Дніпрі...
Я все ще добросовісно намагаюся усвідомити деякі речі із нашого сьогодення, які усвідомляювати шкідливо для психічного здоров’я та і усвідомити неможливо в принципі.
03.04.2025 - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду по апеляційній скарзі від 05.11.2025, якою ухвалу про повернення позовної заяви скасовано.
28.04.2025 - заява про відвід судді. Як він буде далі розглядати справу, якщо видає такі ухвали?
12.05.2025 і 13.05.2025 - дві ухвали (1, 2) про відмову у відводі.
15.05.2025 - ухвала про самовідвід. Знов-таки навіщо судді це роблять? Спочатку тішить его і проходить всі стадії відмови, а потім гордо бере самовідвід. Просто красень. З висоти свого 15-річного досвіду спілкування з українським суддям суддями, починаю підозрювати, що вони належать до якогось іншого біологічного виду істот - у них явно не простежуються ознаки Homo sapience.
21.05.2025 - новий склад суду відкрив провадження у справі. Надано 15днів на відзиви на позовну заяву.
23.06.2025 - надійшов відзив на позовну заяву від МОН із пропущенням процесуального строку. Які ж причини пропуску? Завалені, бідненькі, справами, тому про відкриття провадження дізналися лише 15 червня. Дивно, що про війну не пишуть. Як правило, усі державні дармоїди останні три роки своє неробство скидають на війну. Цікаво, суд поновить строк?
04.07.2025 - відзив КНУ. Про пропущення строку взагалі не згадують, пишуть, що отримали ухвалу про відкриття провадження лише 25.06.2025 через Електронний Суд (хоча вона доставлена до Електронного Суду 21.05.2025). У позові прошуть відмовити, бо відповідь на мою заяву була надана.
Далі буде...
Яке відношення цивільний позов про порушення мого авторського права має до надання інформації про притягнення Данилюка до відповідальності? Яким чином розгляд у цивільному суді може замінити звернення громадян? Тим більше, що у цивільній справі КНУ не фігурують у ролі відповідача, а лише третьої особи, а отже ніяких наслідків цивільний позов для них не матиме.
Ця відповідь наштовхнула мене на думку, що КНУ бажає отримати статус відповідача і хоче нести фінансову відповідальність за порушення моїх прав. Це легко виправити, що я і спробував зробити (див. цивільинй процес). Безпрецендентне знущальне рішення “призупинити розгляд моїх звернень” повинно бути показово покаране.
Отримна відповідь вкотре підкреслює яку насправді роль грає керівництво КНУ у цьому скандалі. Створення комісії і її чесна робота не мають вводити в оману - це відбулося, скоріше, всупереч бажанням Далилюкового “даху” в особі ректора Бугрова і його підлабузників.
04.06.2024 - скарга до Омбудсмена з проханням зобов’язати відповідальних осіб КНУ надати мені відповідь про результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики щодо притягнення до відповідальності декана Данилюка І.В.; ініціювати притягнення до відповідальності осіб, які тривалий час порушують моє право на отримання інформації.
05.07.2024 - відповідь Омбудсмена: “Незгода з викладеною у відповіді, наданою за результатами розгляду звернення громадянина, позицією органу державної влади, підприємств, установ, організацій та їх посадових (службових) осіб не може вважатися порушенням прав особи на направлення звернення та отримання на нього відповіді. (...) Ураховуючи зазначене вище, у тому числі компетенцію та межі повноважень Уповноваженого, правові підстави для вжиття заходів реагування за Вашою заявою від 04.06.2024 відсутні”.
Тут потрібно зазначити, що попередній Омбудсмен Денісова досить детально проробляла скарги в межах закону “Про звернення громадян”. Можна було поскаржитися, що відповідь не повна і неадекватна і офіс Омбудсмена, як правило, контактував з державним органом щодо надання роз’яснень. Саме так, через численні скарги, мені і вдалося отримати результати роботи комісії у 2022 році.
Нинішій Омбудсмен Лубінець таким дрібницями не переймається. Мовляв, у суть відповідь не втручаємося, якщо не подобаться - оскаржуйте до суду. Це фактично закриває для громадян будь-яку можливість впливати на неробство чиновників. Хто ж наважиться витратити роки в судах - тим більше таких, як наші адміністративні?
Деякі судді адмінсудів теж займаються таким же шулерством. У мене був випадок, коли суддя знущально написала, що я, мовляв, “бажаю отримати певну відповідь” і у позові відмовила. На щастя попалася норамальна колегія апеляційного суду, яка визнала відповідь неповною і неадекватною і зобов’язала держорган надати нову відповідь. Виглядає як перемога? Значить все-таки можна знайти правду в судах? Це рішення датоване 2020 роком і воно не виконане досі. Чому? Бо добитися виконання рішення суду у нас - це останнє коло пекла, яке вже точно нікому не подолати (в свій час Україна навіть паралізувала роботу ЄСПЛ через гіганстький потік скарг на невиконання рішень судів, але навіть ЄСПЛ нічого не зміг тут змінити).
05.07.2024 - скарга у МОН з проханням надати інформацію чи притягався до відповідальності за плагіат Данилюк; надати інформацію про результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики КНУ щодо притягнення до відповідальності Данилюка; ініціювати притягнення до відповідальності посадових осіб КНУ, які вже більше двох років порушують моє право на отримання вказаної інформації.
10.07.2024 - відповідь МОН: “Заявнику повідомляємо, що інформації з порушених питань у Міністерстві освіти і науки відсутня”.
А підняти слухавку і запитати в КНУ? Мабуть не можна, бо мабуть зарплата така маленька, що існує ризик перетрудитися. Знайшов кого здивувати плагіатом декана КНУ, якщо сам міністр освіти і науки у нас почесний плагіатор!
22.07.2024 - заява до Київського окружного адміністративного суду з проханням повідомити чи призначена справа 640\10082\22, яка перейшла з ліквідованого суду, до розгляду у цьому суді. Раніше я писав до цього суду разів 10 з приводу інших питань, але жодного разу мені не надали відповідь без втручання Омбудсмена (до відповідальності теж жодного разу ніхто не був притягнутий за неробство).
31.07.2024 - другий позов у Київський окружний адміністративний суд - тепер уже до КНУ, МОН і Омбудсмена з такими позовними вимогами:
1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) щодо:
- ненадання запитуваної інформації у відповідь но мою заяву від 05.05.2024;
- непроведення розгляду і не вирішення питань із моєї заяви вд 05.05.2024 у строк, який встановлений законом.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) щодо:
- ненадання запитуваної інформації у відповідь но мою заяву від 05.07.2024;
- непроведення розгляду і не вирішення питань із моєї заяви ві д 05.07.2024 у строк, який встановлений законом.
3. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) щодо не відкриття провадження за моєю скаргою від 04.06.2024 і не складення протоколу про адміністративне порушення.
4. Зобов’язати Відповідача-1 (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) і Відповідача-2 (Міністерство освіти і науки України) надати інфрмацію у відповідь на заяви від 05.05.2024 і 05.07.2024, а саме:
- чи притягався до відповідальності за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи Борисенка Л.Г.) декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Даниюк Іван Васильович;
- результати роботи Постійної комісії Вченої ради з питань етики Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо притягнення до відповідальності декана Данилюка І.В. за плагіат (крадіжку і публікацію під власним іменем результатів дипломної роботи Борисенка Л.Г.).
5. Зобов’язати Відповідача-3 (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини) повторно розглянути мою скаргу від 04.06.2024 і відкрити провадження за цією скаргою.
28.08.2024 - заява до Омбудсмена з проханням скласти протоколи про адміністративне правопорушення посадових осіб Киїського окружного адміністративного суду у зв’язку з ненаданням відповіді на заяву від 22.07.2024.
11.10.2024 - відповідь Київського окружного адміністративного суду: моя адміністративна справа у провадженні Київського окружного адміністративного суду не перебувала і не перебуває, до судового розгляду не призначалась - і взагалі, у нас малі зарплати і ми працюємо у позаробочий час і у вихідні дні (!), тому відстаньте від нас із своїми заявами.
25.10.2024 - шокуюча ухвала Київського окружного адміністративного суду про повернення другого позову: “позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами (...) звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами (...) незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи”.
Що?! Я перебував у стані ступору, коли прочитав цю маразмотворість. Чому судді так вчиняють? Ясна річ: бо не хочуть нічого розглядати. І тихо заздрять суддям-хабарникам ліквідованого суду: ті кайфують у повному шоколаді і при повній зарплаті, нічого не роблячи, а їхні справи розглядають інші судді на додачу до своїх справ.
05.11.2024 - ясна річ, апеляційна скарга на ухвалу від 25.10.2024.
29.01.2025 - несподівано перший позов подав ознаки життя. У Електронному Суді з’явилося повідомлення, що його передали... в Луганський окружний адміністративний суд. Спочатку я злякався, а потім побачив, що цей суд розташований в Дніпрі.
Виявляється влітку 2024 року Рада прийняла закон: тепер справи ліквідованого суду не будуть передавати у Київський окружний адмінсуд, а будуть розподіляти у інші окружні адмінсуди. Два роки, щоб дійшли очевидні речі!
Отже позов, поданий три роки тому в київський суд, який ліквідували, щоб побороти суддівську корупцію, тепер буде розглядатися луганським судом розташованим у Дніпрі...
Я все ще добросовісно намагаюся усвідомити деякі речі із нашого сьогодення, які усвідомляювати шкідливо для психічного здоров’я та і усвідомити неможливо в принципі.
03.04.2025 - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду по апеляційній скарзі від 05.11.2025, якою ухвалу про повернення позовної заяви скасовано.
28.04.2025 - заява про відвід судді. Як він буде далі розглядати справу, якщо видає такі ухвали?
12.05.2025 і 13.05.2025 - дві ухвали (1, 2) про відмову у відводі.
15.05.2025 - ухвала про самовідвід. Знов-таки навіщо судді це роблять? Спочатку тішить его і проходить всі стадії відмови, а потім гордо бере самовідвід. Просто красень. З висоти свого 15-річного досвіду спілкування з українським суддям суддями, починаю підозрювати, що вони належать до якогось іншого біологічного виду істот - у них явно не простежуються ознаки Homo sapience.
21.05.2025 - новий склад суду відкрив провадження у справі. Надано 15днів на відзиви на позовну заяву.
23.06.2025 - надійшов відзив на позовну заяву від МОН із пропущенням процесуального строку. Які ж причини пропуску? Завалені, бідненькі, справами, тому про відкриття провадження дізналися лише 15 червня. Дивно, що про війну не пишуть. Як правило, усі державні дармоїди останні три роки своє неробство скидають на війну. Цікаво, суд поновить строк?
04.07.2025 - відзив КНУ. Про пропущення строку взагалі не згадують, пишуть, що отримали ухвалу про відкриття провадження лише 25.06.2025 через Електронний Суд (хоча вона доставлена до Електронного Суду 21.05.2025). У позові прошуть відмовити, бо відповідь на мою заяву була надана.
Далі буде...
