Передмова
Це історія про те, як я намагаюся здобути право опублікувати результати власних багаторічних наукових досліджень. Мої результати… вкрали і опублікували інші люди. Впливові. Ситуація неприємна, але в цивілізоваому суспільстві не безнадійна: винні швидко здобувають покарання і отримують клеймо крадіїв на всю свою наукову кар’єру, справедливість торжествує, результат роботи повертається до автора. У нас це зовсім не працює або працює по-іншому. Що з цього всього вийшло і виходить можна почитати на цьому сайті.
*
Моє дослідження: дивитися тут, завантажити тут, на Researchgate тут
Плагіат з мого дослідження: дивитися тут; завантажити тут; побачити на архівованому сайті журналу тут
Почніть читання з Про культуру і безкультур'я (всі подробиці подані в цій статті).
Зв'язатися зі мною можна через Контактну Форму на сайті або електронною поштою lbtempmail (at) yahoo (dot) com
Велике прохання до всіх читачів! Хто має можливість розповсюдити мою історію в соцмережах - зробіть це! Я буду дуже вдячний! Щоб поширити, потрібно натиснути на лого у правому верхньому куті сторінки. Мої спроби поширити свою історію через Фейсбук виявилися невдалими: найбільші українські наукові спільноти - Академічна доброчесність та плагіат, Ukrainian Scientists Worldwide не дозволили це зробити. Моє повідомлення було заблоковане адміністраторами Olena Nikulina та Yura Hala без пояснення причини. Особисте звернення до одного з найбільш відомих вітчизняних "борців" з плагіатом з проханням поширити мій допис у цих та інших групах, теж завершилося мовчанням.
***
Публікації на інших сайтах за цією темою:
Про культуру і безкультур’я, ч.1 на сайті Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Про культуру і безкультур’я, ч.2 на сайті Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Як фабрики наукових публікацій вирощують псевдоекспертів на сайті hubz.ua
